Оселяючись на державських ґрунтах, підсусідки тим самим готували себе до повної залежності від свого господаря. Але в пана вигідніше було підсусідкувати в тому відношенні, що панський вплив міг «щитити» підсусідків від загальнонародних повинностей. А пільга від останніх мала великий вплив на збільшення числа підсусідків. Число їх зросло зрештою до того, що адміністрація змушена була звернути на них увагу.
У 1732 році було з'ясовано кількість підсусідських дворів і виявилося, що в числі 78053 козацьких дворів у Малоросії, 8062 — служили притулком для підсусідків, а з 112615 селянських дворів, підсусідки займали 4900. 103) Підсусідки державців і духовенства не були обчислені, ймовірно, через старання про те їхніх господарів.
Така цифра насіда (13 тис. дворів. х 3 = 39 тис. душт), що позбавлялася за своїм становищем, від земських повинностей, змусила едміпістраціо підрахувати підсосів загальним провалам у відбуванні цих повинностей.
У 1734 р. кн. Шаховський, який заступив місце Апостола, запропонував генеральній і полковій старшині питання «про підсусідків козацьких».
і посполитих, також власницьких, які на їхніх ґрунтах живуть, до задоволення консистентів (постійних солдатів) та інших загальнонародних повинностей, щоб на користь і полегшення народу малоросійському, яким за спільною згодою, розсудять за благо обкласти окладом.» Старшина постановила:
«Підсусідкам козацьким, посполитим, також власницьким духовного і мирського чину, які (підсусідки) овен 7 > ж —< = 4 208) Арх. Малорос. Кол., № 5898, іть тотя о ЗА очко ирааИИ І д її