У 1737 році писар кролевецької сотні Клим Мосципан продав свою ниву козаку, і коли останній хотів було орати цю ниву, то його до того не допустила вдова генерального судді Чарниша, на тій підставі, що батько продавця «в підданстві її пані Чарнишевої, по смерть свою обрітався, чого-для і оної сіножаті, яко підданницької без відома її пані Чарнишевої владілиці своєї, продавати на сторону весьма йому писарю не подлежало». Мосципан заперечив було, що юридичне «підданство» батька його ніякими актами не може бути доведено, на що слідчий відповідав, що таке заперечення нічого не доводить, «понеже во всей Малой Россіи такових кріпостей, чтоб іменно в оних кріпостях підданних упоминать, не водится, бо всі владільчеські підданні в жильї своєму, крім ґрунтів і других недвижностей, в Малой Россіи, свободні суть». А оскільки фактичне «підданство» батька Мосципана не відкидається й самим відповідачем, то Клим Мосципан землі своєї, придбаної батьком його у підданницькому стані, продавати на основа- 33) Арх. Черніг. Казен. Пал., документи Борисоглібськ. монаст., № 196, арк. 23 зв. -ванні розд. IX арт. 27 Литовськ. стат., 40) не мав права, і спірна нива відсуджена була вдові Чарниша.
Мосципан повинен був поступитися своєю нивою законним чином вдові Чарниша, незважаючи навіть на те, що, будучи сотенним писарем, він, тим самим, був уже козаком.
Тут ми бачимо приклад, що статут переборов звичаєве право тільки тому, що закон цей, у даному випадку, узгоджувався з інтересами класу, що завідував судовою владою.
Але той самий закон і в руках тієї ж судової влади втрачав свою силу, коли він протиставив інтересам самих суддів: 1720 р. скоєна була урядова купча конотопська ратуш, за якою «Остап Шматко, житель с. Попівки, підданій ясневельможного добродія його мідості пана гетьмана, епродаль свій власний батьківський двір, саме хату з коморою і майданом у Поповці, зелможному його милості пану Іоану Чарнишу судді військовому енералному, за власну суму монети. двадцять»
Нарешті, вдова Чарв'їна, не визнаючи за Мосцфпаном права відчуження землі, посилається на арт. 27 розд. [Х; а в 1776 р„, при передач пожало10) Акт мого зібрання.Наведений артикуль статуту говорити: Вставляємо іж в бояр і людей проїтих, княжих, паньськихь і земянських ніхто землі закуповувати, а ні на літо ку паханню наймати не маєт, а без вояка наймати не має, без вояка; волі пана його закупив, або найняв і що на ній посіяв тесе.
“') Акть мого зібрання.