Який же вплив мало поселення слобід на долю малоросійських селян? — Вдивляючись у побут слобожан, ми бачимо, що вони, шукаючи в слободах поліпшення свого побуту, досягали цілей цілком протилежних: віддаючись за слобідські пільги в підданство, слобожани потрапляли в безвихідну майже залежність від нових своїх державців і тим ще більше збільшували сваволю останніх у ставленні їх до селян.
Позитивно можна сказати, що слобідське життя поклало основи тим 99) У моєму зібранні, відносинам державців до селян, які потім досить природно перетворилися на кріпосне право, з яким Малоросію вперше познайомили саме «слобожани закордонні», тобто вихідці з Білорусії та Великоросії.
Ми бачили, що Галецький вважав цілком можливим новопоселену свою слободу продати Вейсбаху; продаючи ж цю слободу, він продавав і всі свої права на особисті повинності своїх слобожан. — У 1729 р. міщани м. Мглина писали князю Шаховському:
«у минулому 1710 р. для підмоги нашій ратуші, з дозволу стародубського полковника Жоравки, осадили на наших власних міських (місто==город, т. мглинських) ґрунтах слободу, прозвану Молодькову; і була слобода ця у володінні мглинської ратуші до 1729 р.; а в цьому останньому році, — до зайшлих і оселених у Молодьковій слободі деяких селян, відшукався смоленський шляхтич Лярський (тобто пред'явив свої кріпосні на них права, як на вихідців, мабуть, смоленських;) тоді бунчуковий товариш Скорупа 22/525 селян у поміщика Лярського купив; і не зводячи їх із власної нашої міської землі, став тією слободою володіти, що продовжує і досі... чому просимо — наказати Скорупі тих своїх, у Лярського куплених, селян, до себе взяти, а наші міські ґрунти, на яких вони живуть, очистити,»
100) Таким чином, слободи породили можливість купівлі селян і в Малоросії..... 100) Арх. Малорос. Кол., № 475.
Тепер скажемо про третій вид малоросійського селянства, що шукало засобів позбутися панського свавілля, — про підсусідків. Малоросійські селяни для уникнення підданських і загальнонародних повинностей дуже часто робили й так: продавали або й так кидали свої осілості й оселялися у вільних хатах панів, козаків, духовенства і тих же самих селян; кажучи мовою того часу, вони «виходили в сусіди;» ставали з тяглих, городників, люзних — підсусідками панськими, козацькими та ін., дивлячись по тому — в чиїх хатах вони оселялися. За приміщення підсусідки платили грошима або особистою роботою.
Побут підсусідків відрізнявся від слобідського тим, що вони не вступали ні в які договори з господарями своїх приміщень і були вільні від будь-яких повинностей. Жили вони заробітками: у кого була худоба — спільництвом, а ті, що не мали худоби, — зажином.