Стефан народився в Погарі, а батько його народився в Литві, в місті Дубровні; а у війну боярин батька його завіз у Москву і не відає, скільки там бувши, батько його і відтіль пішовши, жив у селі Чубарові ратушному погарському, в наймитах, літ 12 молодиком; потім одружився не знаю в яких роках, і сплодив мене. — Вдова Агафія Данилівна Самусиха, сказується родом з-за Білої Церкви, з містечка Романівки, під час татарського розгрому за Дніпром у малих літах, звідти збігши зі своїм батьком, мешкала в Комаричах декілька літ; та там і заміж пішла за москаля Василя Олексієва; а потім з Комарич з тим мужем зайшли в Рильщину, в село Харасеї, за поміщика Івана Омеляновича Подпрадова і поживши з тим мужем там літ 9, завдовіла (бо того мужа її ляхи взяли), а була вдовою рік один; потім пішла за другого мужа Михайла Філатова, породи малоросійської, з села Бирина повіту глухівського, в Харасеї село на житло зайшлого, за поміщика Подпрадова, і в тому ж селі Харасеї з тим мужем Михайлом мешкала літ 19 і мали дітей семеро; п'ятеро ж померло, а дві дочки — Марина і Макрина в живих залишилися, з котрими муж її Михайло і вона Агафія купно зайшли в Стародубівщину, в слободу прозиваєму Людковщину, козака Зінченка маєтність, і там літ три мешкали і сина Трохима вона Агафія з тим же Михайлом прижила. Та в тому ж селі Людковщині живучи з мужем Михайлом, видала старшу дочку Марину за малоросійського чоловіка Михайла Бондара. А потім вскорі той Михайло муж її Агафії помер і оная ж Агафія рік виживши вдовою, пішла за третього мужа великоросійської породи чоловіка, іменуваного Бориса і з тим Борисом зайшла була жити до села Кривця, сотні топальської, за державцю Григорія Коровку полковника стародубівського і привели з собою з Людковщини дітей двоє з Михайлом спложених — дівку Марину і хлопця Трохима; і тут же в Кривці, тую дівку Марину видали заміж за Якова Василенка малоросійського родимця, а самі проживши в Кривці рік один, знову пішли до села Людковщини. І в тому селі той Агафіїн третій муж Борис, з котрим мешкала літ вісім, помер безпотомно. І оная Агафія в тому ж році по смерті третього мужа Бориса, зайшла заміж за четвертого мужа, іменуваного Самуся, малоросійської породи чоловіка, жителя кривецького і привела з собою сина вишміненого Трохима з Михайлом спложеного, а жила з тим четвертим мужем Самусем літ більше 30 і поміненого її сина Трохима оженила малоросійською дівкою; а з Самусем дітей не мала і по смерті Самусевій, найдується вона Агафія вдовою п'ятий рік, а самій від рождення літ з дев'яносто. Всіх літ у Кривці мешкає з півчвертадесять. — Яків Швець родом із заграниці, з міста Корця, маєтності королівської; матка його з міста Могильова, жона його родом по отцю з міста Кричева, маєтності князя Радивила, а по матці родом з міста Почепа, маєтність світлішого князя Меншикова. — Антон Михайлов син Брегалов сказав: селянин карачевського повіту сільця Стеренки, поміщика Софонова, і в прошлих годах, тому літ з 20, з оного села біг і бігши в почепівський повіт, по разним містам ходив, літ з п'ять; із почепівського повіту прийшов у стародубівський повіт, у слободу Красновичі, тому літ з 17 і донині живе в тій слободі, за поміщиком за Василем Завадовським. Пожитків у нього одна свиня, двоє овець, хліба посіяного в полі: жита з осьмину, плаття тільки що носяще на них. — Роман Олексієв син Худопієв сказав: селянин він дорогобузького повіту, деревні Корсарової, поміщика смоленського повіту шляхтича Павла Афанасьєва сина Дукшта, і в прошлих годах, тому літ з 10 і більше, із оної деревні біг і бігши в стародубівський повіт у слободу Красновичі і з того числа і донині живе в оній слободі за поміщиком Василем Завадовським. Пожитків троє кіз, двоє свиней; плаття носяще тільки. — Петро зайшов з Московщини здавна, в село Чеховку і пристав до жителя чехівського іменно Неруша, котрий сплодивши двох синів, іменно Петра і Григорія і помер на заводі в Комаричах, а сі його сини зоставшися малі, не знають відкіль їх батько був родом. — Іван Малиновський Юр'єв син деревні Копиліна государевої волості, повіту трубчевського; вийшов відтіль в першу сарану, з маткою своєю Катериною Іванівною, породи української, з городка Золотоноші, і як відтіль вийшли, прийшли в село Картушин і жили в Картушині літ з 19, а з Картушина вийшовши, прийшов у село Понурівку і живе літ 18.
Розділ V. Право переходу та селянські втечі. Заснування слобід
сторінка 56/99