Blu42 Media

Розділ II. Поземельні права та виникнення старшинського держання

сторінка 12/99

У підтвердному універсалі на село Вербичі, даному Многогрішним вдові Ярмултовського в 1670 р., додано: „воля зась тамошній зо всіми мужами села Вербич, аби нікому іншому, опріч єй самой (вдові) не отдавали жадного послушенства, але оній пані Ярмултовській во всім ся повиновали“*, 20) Там же; 3) Універсал ніжинського полковника Василя Золотаренка 1662 р. — ‹поглядаючи услуги од п. Марка Кімбаровича на різних службах віддавані, даєм оному на вживленє село Березу в сотні глухівській будуче, зачим приказуєм, аби війт і вся громада березовська поміненому пану Маркові Кімбаровичові, товаришу полку ніжинського, належне послушенство, при звиклій повинності, отдавала.» 21) 4) Універсал Многогрішного 1669 р. — «показовав і освідчав нам пречесний в Богу господин отець Лаврентій Касперович, священник на тот час і капелан наш військовий, універсал антецесорів наших на сільце Дурні, просячи нас, абисмо при тім сільці заховали, і ми оне сільце Дурні, якося в собі маєт, отцю Лаврентію Касперовичу приворочаєм і надаєм, позволивши, яко посесорові, з Дурнів вшелякії приходячії пожитки отбирати — » 22) 5) Універсал Самойловича посполитим села Вишеньок, 1680 р. — «вам війтові і всім громадським посполитим людем села Вишеньок обивателем, ознаймуєм, іж з респекту нашого рейментарського пану Іванові Ломиковському, товаришеві військовому... подалисмо у власть і завідуванє село Вишеньки до ласки нашої військової, отколь маєт бити єму п. Ломиковському до вспартя господарства всякая услуга і вигода; теди приказуєм пильно, абисте ви, війт і всі громадські люде вишенські, єму п. Ломиковському всім, яко оказуєт звичай, отдавали послушенство і повинность». 23) 21) Там же. 22) Там же.

28) Там же, Малорос. поспол. крест., стор. 30. = 6) Універсал його ж, 1681 р. — «надаємо п. Костянтину Івановичу (Голубу) бунчучному військовому енеральному, взглядом значних його при боку нашому услуг, зверхностю нашею рейментарскою, село Подолів, у сотні кролевецькій лежаче, позволяючи оному з того села жителів тяглих так до правованя гребель, яко і до інших своїх потреб заживати... вони зась селяни подолівські тяглі аби во всьому, що призвойтость несе, йому п. бунчучному отдавали послушенство».