4. Порядок нагляду за губернським управлінням. У 18 ст. мало-помалу розвинулася система нагляду за місцевим управлінням, поділившись на два види: а) нагляд поточний і безперервний і б) нагляд тимчасовий і періодичний. Перший проводився фіскалами, які мало-помалу замінювалися прокурорами; другий — сенаторами, яких посилали для ревізування певної губернії. Скажемо кілька слів про історичний розвиток обох видів нагляду. а) Нагляд поточний і безперервний. Він проводився спочатку фіскалами, які потім замінилися прокурорами. Указ 1714 р. доручив нагляду провінціал-фіскалів наступні справи: 1) порушення указів... 1723 р. ... спостерігати: зловживання або безлад в управлінні, зобов'язаний... самому провінціал-фіскалу в якій-небудь несправедливості... за доносами... Провінціал-фіскал зобов'язаний був... чолобитника. Указ 1716 р. наказав їм мати нагляд у церквах після літургії — щонеділі. Сутність влади провінціал-фіскалів... віце-губернатору. У випадку ж несправедливої справи... віддавалася в казну, а іншу частину отримував фіскал, який доніс... на користь обер-фіскала... у випадку недбальства або нездатності кого-небудь із них до служби... 2) усілякі хабарі та крадіжку, на шкоду державному інтересу, 3) справи народні... підписував також фіскал у справах про казенні підряди, а указом... поставлено в обов'язок, разом із городовими фіскалами. Указ 1747 р. дещо змінив порядок, у якому рухалися фіскальські доноси; провінціал-фіскали та фіскали городові доносили спочатку ландратам і комендантам, на них — генерал-губернаторам, губернаторам і віце-губернаторам, на останніх — у канцелярію Сенату. Обвинувачені за доносами фіскальськими допитувалися в юстиц-колегії, при обер-фіскалі та при інших фіскалах. Присутні при допиті фіскали, щоб уникнути усіляких суперечок, повинні були власноручно підписуватися під допитами... Указом 1729 р., з Верховної Таємної Ради, наказано було: з усіх губернських правлінь і міст, провінціал-фіскалів і городових фіскалів, крім купецьких, викликати до Москви. Слідом за тим вийшов інший указ у тому ж році, який наказав «фіскалів, які були зі шляхетства, придатних призначити на військову службу і до справ, куди хто гідний, а непридатних, записавши у валовий список, відпустити додому». «А які з придатних бувають люди боярські, написати в... а непридатних представити в Нашу Верховну Таємну Раду». Так закінчила своє 18-річне існування ця установа. Після цього місце провінціал-фіскалів, на початку царювання Анни Іоанівни, зайняли губернські прокурори. У самий рік вступу свого на престол, імператриця Анна Іоанівна, маніфестом від 2 жовт. 1730 р., підтвердила установу як генерал- і обер-прокурора, так і всіх інших... у колегіях та інших судових місцях. Указом же від 9 квіт. 1734 р. засновані прокурори і в деяких губерніях — губернські прокурори. Предмети нагляду губернського прокурора полягали в наступному: нагляд за правильним збором казенних доходів, податей «без недоїмок» і взагалі за дотриманням у всіляких «окладах» і підрядах вигод казни. Указ 1733 р. докладніше визначив предмети нагляду губернського прокурора. Йому наказувалося спостерігати: 1) За губернатором з товаришами, щоб вони виконували свою посаду добросовісно і згідно з регламентом, «якщо ж щось завадить, то все записувати в журнал свій»... колегії, до якої вона належала, справа ця розглядалася в тій... а губернаторське донесення — в Сенат. Щоб не знеславити даремно... призначених до прокурорських справ, у жодному разі не звільняти від служби без згоди самих прокурорів. Число канцелярських служителів при прокурорі призначено було в тому ж році: по одному канцеляристу і одному копіїсту.
Відділ III. 4. Порядок нагляду за губернським управлінням: фіскали та прокурори
сторінка 68/73