Відділ III. 2. Устрій губернської канцелярії, штати та наказний лад

П. С. З. № 6011. У П. С. З. № 8134 — Ще П. С. З. № 8709. — П. С. З. № 9494. — 1) Див. книгу штатів, № 4): незабаром виявилося недостатнім: новгородська, тобольська та іркутська губернські канцелярії зробили подання, що сумою, призначеною за штатами 1763 р., не можна обійтися 1). Так коло обласної адміністрації, що розширювалося, ускладнювало канцелярську процедуру, а канцелярська процедура, що ускладнювалася, збільшувала витрати уряду. Розглянемо тепер ставлення губернатора до губернської канцелярії. У генеральному регламенті 1720 р. викладені були ті норми, на яких ґрунтувався устрій всіх присутственних місць за Петра В. — як державних, так і обласних. Губернська канцелярія була тією ж колегією, і ставлення губернатора до неї було таке ж, як і ставлення президента до колегії. Зокрема ж ставлення губернатора до губернської канцелярії було визначено: 1) наказом земським дякам 1720 р., на якому істотним чином ґрунтується секретарська посада і понині, і 2) наставленням губернаторам 1764 р., в якому з більшою чіткістю визначено ставлення губернатора до канцелярії. У наказі 1720 р. губернатору (воєводі) наказувалося в губернській канцелярії (Земській) бувати щотижня два рази — перед полуднем по 5 годин; тут він повинен був приймати і вислуховувати чолобитні та відправляти інші справи, за допомогою земського дяка (секретаря). Тільки неважливі справи губернатор міг відправляти у себе вдома 2). У наставленні губернаторам 1764 р., сказали ми, з більшою чіткістю визначено ставлення губернатора до губернської канцелярії, яка мала перебувати «в точній губернаторській дирекції». Губернатору наказувалося наглядати за правильним перебігом справ; подібно до президента колегії, він розподіляв справи між присутніми; у звичайних позовних справах міг не бути присутнім, у справах же казенних присутність його була необхідною. Тут же ми зустрічаємо відступ-