1. Про губернатора Меншикова, якого в інших указах того ж часу називають генерал-губернатором *), прямо йдеться в указі 1703 р., яким наказувалося «набрати в полк губернатора Меншикова з вільновизначенців тисячу чоловік найкращих °), а наступним указом до відомства губернатора Меншикова приєднані міста Пошехоньє, Білоозеро і Каргополь з повітами *). Про інгерманландську (іжорську) то губернацію 5), то губернію °) згадується ще в 1706 р. Але то був край новозавойований, що лежав поблизу театру війни: він швидше отримав і новий устрій. Повсюдно ж з'являються губернії тільки слідом за указом 18 груд. 1708 р., коли государ повелів Ближній Канцелярії „для всенародної користі утворити 8 губерній, і до них розписати міста °).“ Зіставляючи цей початковий поділ Росії на губернії з іншими обставинами того часу, ми пояснюємо його фінансовими та військовими міркуваннями Петра. Взагалі, принцип казенного прибутку спочатку був найбільш рушійним принципом у законодавчих заходах Петра. Принцип цей ліг і в основу поділу Росії на губернії. Дійсно, при поділі держави на меншу кількість більших обласних одиниць, ) П. С. З. № 1910.- 2 1 С
3. №№ 1934, 91, с. 3, № 1931. — з яких у кожній, при окладній системі, точно була визначена сума казенного доходу — легше було здійснювати контроль. Далі, кожна губернія повинна була власним коштом утримувати певну державну установу: у цьому полягала особливість фінансової системи Петра. Так, слідом за утворенням губерній, государ обчислив суму казенного доходу по губерніях у 3.051.996 р. '), з якої певна частина повинна була йти на утримання полків — армійських і гарнізонних, частина на утримання флоту, посольської канцелярії та артилерії “). Для більш правильної і зрівняльної розкладки рекрутської та інших повинностей, які в царювання Петра В. були такі різноманітні і численні, необхідно було також ввести більш правильний і одноманітний адміністративний поділ. Основою для розкладки податків і повинностей на початку царювання Петра В. слугував подвірний опис 186 року; слідом же за утворенням губерній повелено було губернаторам до 1710 року скласти нові описи дворів селянських і дворових людей кожному у своїй губернії, і в кожному дворі поголовно обчислити людей обох статей порізно °); двори були розписані за частками: у кожній губернії визначене число часток “); і з цього часу повинності стали розкладатися по губерніях, обумовлюючись частками дворів: так розподілявся збір рекрутів і коней 5), збір теслярів та інші збори °). Наскільки поділ Росії на губернії обумовлювався фінансовими міркуваннями Петра, ясно показує наступний факт: у 1713 р. В'язниківська слобода і нова слобідка відраховані були від Казан-