3. М. 3261, — [визначи]вши рух справ по цих інстанціях і порядок апеляційний, законодавство у 18 столітті прагнуло встановити і загальну одноманітну підсудність. Прагнення це помічається ще в 17 столітті: Уложення 1649 року забороняє видавати несудимі грамоти всяким людям, чинячи моти, тому що від них «у містах продажі і образи і збитки великі 7». Незважаючи, однак, на це прагнення, у 17 ст. не тільки цілі класи, але й окремі особи користувалися особливою підсудністю. Сюди належали: 1) духовенство, 2) церковні слуги і селяни, 3) поміщицькі і палацові селяни, 4) гості, гостинна і суконна сотні, 107 припадає по два секретарі 1). Поширення загальної підсудності на міських обивателів у першій інстанції суду — логічний наслідок скасування особливої для них підсудності в середніх інстанціях (у губернських магістратах) і в інстанції вищій (головний магістрат). II. Справи поліцейські. Поліцію ми беремо тут у широкому сенсі — як поліцію безпеки (Sicherheitspolizei), так і поліцію благоустрою (Wohlfahrtspolizei). Перша прагне до того, щоб своєю негативною діяльністю доставити суспільству безпеку, друга спрямовує свою позитивну діяльність на сприяння благоустрою суспільному. У 17 ст.
Відділ III. 3 (а). Предмети відомства губернської канцелярії: Судова частина (Юстиція)
сторінка 47/73