Відділ III. 2. Устрій губернської канцелярії, штати та наказний лад

З. № 7846, — 3) Див. книгу штатів. — 4) П. С. З. № 5333 п. 4). П. С. З. № 3296. п. 20, 3.304. другий — земський рентмейстер. У 1727 р. посаду камерира було скасовано; того ж року скасовано й рентмейстерів у всіх містах, крім С.-Петербурга, Москви і Тобольська 1); утім, про губернські рентереї згадується іноді й після цього: у 1736, наприклад, році наказано було збірні митні збори віддавати щомісяця в губернські рентереї 2). При губернських канцеляріях трапляються іноді особливі контори: подушного збору 3). Разом з архівами при центральних присутствених місцях, початок яким покладено Петром В. у генеральному регламенті 1720 року 4), трапляються й обласні архіви — при канцеляріях губернських, провінційних і городових. У наказі земським дякам або секретарям 1720 р. приписувалося: „дяку-то (секретарю) належить концепти або чорнові листи, які від воєводи (губернатора) про справи писані, порядно збирати і для відома або для ревізії надалі в доброму збереженні мати і в усьому того глядіти, щоб ніякі листи із земської канцелярії не загубилися, під побоюванням штрафу і тяжкої відповіді 5). У наказі 1728 р. ще з більшою подробицею визначено правила для зберігання справ в архівах 6), а в 1756 р. наказано було в губернських, провінційних і повітових містах для архівів зробити по дві кам'яні палати зі склепіннями і підлогами кам'яними, із затворами і ґратами біля дверей і вікон залізними 7). Імператриця Єлизавета Петрівна в 1749 р. приписувала також побудувати кам'яні архіви 8), але архіваріуси з'являються вперше в штатах 1763 р., які призначили їм по 200 р. платні 9). Навряд чи, втім, збереження справ у цих обласних архівах було порядне: у 1768 р. книгу, що належала Вотчинній Конторі, знайдено було в С.-Петербурзі на Петровському острові в снігу, і якщо подібні 1) П. С. З. № 4928. — 2) П. С. З. № 6588. — 3) П. С. З. № 9669. — 4) П. С. З. № 3534. Гл. XLIV. — 5) П. С. З. № 3534. п. 18. — 6) П. С. З. № 5333. п. 2. — 7) П. С. З. № 6875. — 8) П. С. З. № 9662. — 9) Див. книгу штатів, [нерозбірливо] випадки бували в архівах столичних, тим можливіші вони були для архівів обласних. Для попередження подібних випадків, указ 1768 р. приписував присутнім: 1) в архіваріуси вибирати людей тверезих, непідозрілих, у пороках та інших пристрастях непомічених, 2) щорічно перевіряти архіви 1). Остаточно організувалися обласні архіви вже в 1775 р., слідом за заснуванням губерній. При губернських канцеляріях перебували по два заплечних майстри 2); а для провадження тортур, століттями вживаних у судочинстві тогочасного часу, указ 1740 р. приписував „угледівши, де пристойніше, робити по одному застінку 3).“ Для утримання колодників, надзвичайно численних на той час 4), неподалік від губернської канцелярії будувався острог із двома або трьома хатами і караульнею для вартових 5). Для відправлення ж духовних треб колодникам, при деяких губернських канцеляріях (с.-петербурзькій) перебував особливий священик 6). Нарешті, штатами 1763 р. при кожній губернській канцелярії призначена була особлива військова команда, що складалася зі 159 осіб, під начальством капітана — для посилок, відправлення грошової казни, упіймання злодіїв і розбійників, для різних караулів і оглядів 7). Призначення цих команд було суттєвою необхідністю в ті свавільні часи, коли обласним правителям вартувало таких зусиль, щоб змусити підпорядковане їм народонаселення виконувати вимоги уряду. Особливий опір чинили завжди поміщики, сильні своєю владою над кріпосними людьми. 1) П. С. З. № 13.127 — 2) П. С.