4. При кожному суді була канцелярія — із секретаря та 5 писарів. Члени обиралися дворянством на 4 роки; головні судді, за поданням губернатора, затверджувалися сенатом; інші члени — губернатором. Повні засідання призначалися з 1 листопада по 1 березня. Але в цих судах розглядалися переважно цивільні справи — поземельні тяжби; кримінальні ж і слідчі справи відалися в губернських канцеляріях, під апеляцією юстиц-колегії ліфляндських, естляндських і фінляндських справ. Зауважимо, на закінчення, що в проєкті розбудови міста Торжка 1767 року згадується вже про совісний суд. Що ж до укладання цивільних актів, то спочатку за Петра І вони здійснювалися в ратушах, під наглядом бурмістрів, які заводили для цього спеціальні столи. Із заснуванням же губерній, кріпосні справи надійшли у відання губернських канцелярій. При утворенні надвірних судів, кріпосні справи надійшли до їхнього завідування. Установа для кріпосних справ була названа тоді конторою. У С.-Петербурзі кріпосна контора перебувала при юстиц-колегії, у Москві ж і в інших містах, де були надвірні суди — при надвірних судах; у містах, де цих судів не було — кріпосні контори існували окремо. Вище завідування кріпосними справами перш за все було доручено збройовій палаті, 1706 року перейшло до московської ратуші, а 1719 р. — до юстиц-колегії. Після скасування надвірних судів, кріпосні справи надійшли в завідування провінційних і городових канцелярій. Так провадження кріпосних актів
5. Але початками цими. законодавця п С.