Автор Нарис Англ та Франші думає, що завдання публіциста в даний час охороняти початок державне; ми ж лумаємо, що завдання його піднімати початок суспільне. Або точнфе: м. Чичерінь думати, що публіцистість зобов'язана охороняти мирне і розумне людське гуртожимо, що полягає в гармонійному примиренні початку державного і громадського — порядку і свободи. Істина незаперечна. Але питання в тому, чи шукати цього примирення: у систем попередження або припинення, в стрункій і симетричній централізащі франнузькій, чи в безсистенном адміністративному самоуправлінні англійською?
Але питання в тому, в творах яких публіцистів переважає охоронці мирного і розумного людського гуртожитку: в глибоких дослідженнях Токвіля, в класичному працю Гнейста, або в ТГуоагяда е Ра Дюпон-Віта, адміністративних етюдах. Скажімо, кілька слів про наше дивилося на внутрішнє значення роздивленого нами моменту в історичному розвитку вітчизняного обласного управління. (Скільки ми зрозуміли основний принцит, що заправляє розвинути адміністратори в 18 стовпчиках — принцип етіти полягає в потішеній заступник військово-фіскальної урядової діяльності цивільно- благоустрійною: у законодавчих міфах ще:); ) час Катерини По мало - по - налу блідфет перед ідеєю благоустрою соціального.
Влаштувавши своє господарство, зміцнивши свою військову силу, уряд у 18 ст. став дбати і про добробут народу. Перед ним стояло суспільство, про яке Катерина II сказала вірне слово, що в ньому кожен живе тільки для себе, не думаючи про благо спільне — суспільство, яке всім попереднім історичним ходом зроблене було нездатним до ініціативи особистої, насущного елемента самоврядування [Self government]. Єдино можливим шляхом для вирішення нового завдання уряду була адміністративна опіка, єдино можливим органом адміністрації — бюрократія.
Бюрократя-же, не будучи підпорядкована суворому контролю уряду, похилена завжди до зловживань: її суворе підпорядковане центру д%- дається, тому, нагальною потреби суспільства. Так, із самої якості нових завдань уряду - стремління до благоустрою громадському, з властивостей життя суспільного, серед якої завдання ці рішалися - нездатності суспільства до самоуправаню - випливли корінні початку нашої адміністративної системи адміністративна централізація і опіка, іало-поуалу розвивалися впроті 18 століть,6.
Таким чином, у наших думках склалося таке уявлення про розвиток адміністрації у 18 столітті: прагнення уряду до суспільного благоустрою, за тодішнього стану суспільства, зміцнювало адміністративну опіку, адміністративна опіка встановлювала переважання бюрократії, переважання бюрократії викликало необхідність централізації. У губернській канцелярії зосереджувалося управління всіма місцевими інтересами, губернатор став опікуном обивателів, господарем довіреної йому губернії.
Губернська канцелярія підкорилася строгому контролю уряду центрального — вона приводила у виконанні укази сенату, припис колегій.