Тільки заворушення, що почалися після смерті Скоропадського, в малоросійському суспільстві з приводу чуток про знищення гетьманства і заміну його російською адміністрацією, пробудили було в селянах якісь невиразні надії на поліпшення їхнього побуту і вони було заворушилися... 72) Але всі ці заворушення втихомирив Полуботок, а що залишилося після його арешту, так закінчили «правителі» генеральної канцелярії. Про характер селянських заворушень у 1722 р., після смерті Скоропадського, можна отримати поняття з наступної скарги Мальшевського, державці села Синява (стародубськ. п.): «піддані наші вже років із сорок нам у послушенстві перебуваючи, у міру свою служили; а тепер — чи з чиїх наговорів, чи самі собою — у розбещення прийшли, і не хочуть належного свого віддавати послушенства; самі між собою бунт вчиняють до заводів (до бійки), котрий сильніший, то вбогого б'є і немає засобів як їх угамувати, бо відказують: не може за нас ніхто тепер учинити справедливості, а державця в нинішній 72) (Були ще, незначні втім, селянські заворушення на початку 1709 р., переважно в монастирських маєтках, Арх. Черніг. Каз. Пал., Буття, НЕВА: = 08) [час] свого не боїмося!» І обережно тепер ми з ними обходимося, боячись, щоб від бунтів їхніх, у своєму здоров'ї не постраждати.
Тому просимо вельможний пане; (писано Полуботку, у вересні 1722 р.) видати нам відкритий свій лист, яким би можна упокорити їх бунтівництво «хвило б державти винного по його вино, скарати, на всяку теж, як і раніше, роботу затьвати, бо добору жаднихь 35 Але.»
73) — Видно, що синявці не відмовлялися від послушенства зовсім, але що державця змушений був користуватися тільки послухом мірним... Полуботок же у відповідь на це прохання наказав стародубському полковнику, щоб той, покликавши до себе війта з усіма посполитими села Синява людьми, «пригрозив їм міцно — як і раніше належного йому п. Мальшевському, віддавати послушенство; а якщо б котрий з них тому вашої милості указові, виявився переслушником бути, такого всякого повеліваємо до в'язєня брати (заарештувати) і на свій розсуд до послушенства каранням, схиляти, поневаж про таких противників доволі вже і в універсалах наших минулого місяця серпня в полки відправлених висловилося».
Який же похід існував для селян від державних вимог і пасив? — Селяни, яким доводилося пе в моготу від надмірного «подушення», позбавлялися його трьома способами: 1). переписувалися з поспільства товариство, тобто з врестян козаки; 2) покидали свої землі і ефдЛості п саднлиеьь на слободи і 3) також покидаючи свою особливість, переходили в1. подеосЪлії.