«а як осіли люде (після Хмельницького воєн), тоді можніші пописались в козаки, а підліші осталися в мужиках» *). Ось що було головною підставою для перво3) Згодом, здається, з часу Петра Великого, на козаків була покладена постойна повинність — відбувати постій російського війська; але порівняно з посполитими, козаки несли цю повинність у половинному розмірі, 4) Книга генерального слідства про маєтності в стародубському полку, 1729 р. Рукопис Стародуб. Повіт. Суду. За Хмельницького ж, як це видно з юридичних актів його часу, різниці між козаками і посполитими не існувало. В універсалі своєму Густинському монастирю Хмельницький каже: ‚2 бе. 2 ЗА сеть ли. а иРа УДаЕ ть № \ в пачального двоєння малоросійського народу. І за тим ми постійно бачимо переходи з одного стану в інший, і щоб показати, як мало на ділі роз'єднані були козаки від посполитих, наводимо тут уривки зі «сказки» (1722 р.) козаків села Коровинець (роменськ. пов.) про походження їхнє, починаючи від Хмельницького 5). 1) Сказка під совістю Юська Юхти, козака старості глибокої: позаяк не тільки імені його в компуті сотні роменської від початку козацтва його, але й компуту самого немає від того часу. 6) Народився він, Юсько, в Коровинцях, а пам'ятає Хмельницького гетьмана старого... він, Юхта, прийняв сина мужичого, зятя свого, на пляц (садибу) і щитить від повинностей мужичих.
2) Івань Яковенко — поселявся Коровинцях од Хмелницького, на отчимівському козачому грувт, синів ним 4 на їдиному майдані, та ЗЯть 0515 чоловік, Івап Загребелненко.
3) Роман Дубина, старинний же козак, зайшов у Коровинці, як Умань взята, з батьком своїм, і «жадали від нас панове отці монастиря спільножитного Густинського, іж маючи від благочестивих князів і панів побожних надання немало і ґрунту для виховання мешкаючих при тому святому місці, того вони, приспособивши собі старанням і працею своєю і ґрунт, і хутори, а при ньому і для помочі своєї, приспособили людей убогих, а саме на Мащівці. Тому просили нас, аби з їхніх ґрунтів і хуторів до війська підданих їхніх не приймали...» 1648 р. з поля.
Арх. Чернівці.
Каз. Пал., зв'язування документ. густинськ. монаст.
5) Арх. Григ. Ал. Милорадовича, якому я завдячую. повідомимо багатьох цікавих пам'яток української старовини.
6) Компутами називалися козацькі списки, реєстри, що замінилися з 1795 р. ревізькими книгами. оселилися на козачому ґрунті. Виселився ж Роман з плацу батьківського на ґрунт померлого мужика Бережного, давши старостуючому Макгеровському гривню, за Обєдовської (власниці села).
4) Оедор Лаврик, козак; синів зоставиль служатимуть козацько в куренб, живуть селитбою наріз: