Відділ III. 3 (b). Предмети відомства губернської канцелярії: Поліцейська частина

3. № 3466. У 1716 р. губернаторам київському, астраханському і азовському наказувалося розмножувати селітряні заводи 1); у 1745 р. наказувалося губернаторам спостерігати, щоб у містах і повітах усієї держави полотна робилися широкі «проти європейських держав», а вузьких би ніде не робили 2); разом з тим вони повинні були старатися і про розмноження лляних і прядивних промислів 3); укази 1715, 1718, 1720 і 1751 років наказували губернаторам дивитися, щоб при вичинці юхти і всяких шкір ремісники замість дьогтю вживали ворване сало 4); губернатори дбали про приріст у своїх губерніях гірничих і рудокопних заводів 5); за Петра В. дивилися за тим, щоб промисловці не робили суден зі скобами, а конопатили б їх 6); взагалі сприяли успішному розвитку торгівлі, і для цього їм наказано у 1710 р. відбирати від людей торгового стану свідчення про причини поганого стану торгівлі та про заходи до її виправлення 7); губернатори і воєводи дивилися також і за правильністю мір і ваг, які таврувалися в губернських і воєводських канцеляріях, мит і акциденцій 8). Особливе ж старання обласні правителі повинні були докладати до вдосконалення землеробства. У царювання Петра В. уряд помітив, що в Курляндії, Ліфляндії та в Пруссії у мужиків є звичай знімати хліб не серпами, а малими косами з граблями — тому остзейському губернатору наказано було у 1721 р. відправити остзейських мужиків у хлібородні місця для навчання обивателів знімати хліб з поля косами 9). Таке походження цього роду польових робіт, що існують у нас і понині. Не можна відмовити тут урядовій ініціативі в життєдайному впливі на народну промисловість. Тій же ініціативі завдячує і розвиток землеробства в Сибіру 7) П. З. № 2598. — 8) П. З.