Відділ I. Загальний погляд на розвиток обласного управління у XVIII столітті

3. М, 1009. — еее а ета чечтея 18 У 1736 р. лейб-гвардії Семеновського полку солдат Петро Зезевітов, з братом своїм, поміщиком переяславської провінції Федором Зезевітовим, наказали селянам своїм, Петру Мединцю та Кузьмі Петрову, вбити монастирського селянина Логіна Трофимова: наказ було виконано, і Логіна задушено. На слідстві. Воєводою в Переяславі в той самий час був майор Зуєв. Щоб прикрити розшуки, Федір Зезевітов дав йому із секретарями 50 р. Але Зуєв, треба думати, був чоловік жалісливий: він запропонував підсудному дати йому ще 250 р. — з тим, щоб у справі залишитися правим. Злочинець, у вигляді завдатку, дав воєводі ще 50 р. У той же час секретар Василь Федоров взяв 50 р., інший секретар, Іван Борисов, 100 р. Але Федору Зезевітову хотілося якомога більше убезпечитися: заплечним майстром у Переяславі був на той час Микола Сильний — і Зезевітов входить в угоду і з ним: підмовляє ката на розшуку вбити батогом брата свого, Петра Зезевітова. Сильний править за цю справу 10 р., і злочинець хоче підіслати ці гроші через одного священика, Олексія Федорова. Візьмемо інший випадок, вельми характерний: у 1763 р. в калузькій провінційній канцелярії йшов підряд на поставку в казну фуражу та провіанту. Разом з іншими на торги з'явився і калузький купець Чуриков: він був тямущішим і досвідченішим за своїх конкурентів. Тоді як ті хотіли взяти мінімумом, Чуриков вступив у торги з воєводською канцелярією. Провінційний воєвода, титулярний радник Мясоєдов, запросив з підрядника спочатку 4000 р., але зійшовся на 500 р.; воєводський товариш, колезький асесор Юров, зажадавши спочатку 400 р., зійшовся на 300 р., секретар — з 900 знизив на 150, не був забутий і канцелярист, який отримав 50 р. з обіцянкою ще.