3. Як і в збір податей і пологів, так і в набір рекрут, завжди траплялася недоїмка: з 1111-1724 відобраних рекрут виявлялося 19.855 осіб. Сенат вимагав у губернаторів у домівках, але з жодної губерні, крім казанської, додому були прислані. Для країни цих зловживань, указ 1725 р, передніс губернаторам і воєводам, продовжуючи, під наглядом штаб-офіцерів, збирати недобраних рекрут — у нові оммісарам, під наглядом полковників і офіцерів *), Але в 131 р. приводу рекрут охипери повинні були спонукати їх до успішного виробництва збору °). Тому набір 1730 р. проводився губернаторами і воєводами, які були зобов'язані набрати рекрут і віддати їх присланим від полків офіцерам, під побоюванням 10 р. штрафу за кожного недобраного рекрута '). Але вже набір 1732 р визначено було виробляти на 0.9 п. С.З. М. 8605.) П. С.
3. № 4636. 4714. ... призначеним від Військової колегії штаб-офіцерам; губернаторам же і воєводам у той набір наказано було не втручатися, спостерігаючи, втім, щоб штаб-офіцери, які набирали, не робили ніяких утисків обивателям, а у випадку цих утисків вони повинні були доносити на них у Сенат і у Військову колегію '). При прийомі рекрутів офіцерами бували страшні зловживання: у 1734 р. при зборі рекрутів у вологодській провінції капітан Аладченінов за ці зловживання був відданий до військового суду, битий батогом і з вирізанням ніздрів засланий на каторгу з). Тому в 1733 р. губернаторам знову підтверджувалося дивитися, щоб офіцери, які набирають рекрутів, не робили ніяких народних обтяжень 3). А незабаром після того й сам набір став переходити до губернаторів і воєвод: указ 1739 р. наказував набирати рекрутів губернаторам і воєводам, у губернських і провінційних канцеляріях, разом зі штаб- і обер-офіцерами, що перебували при подушному зборі 4). У 1740 р. наказано було рекрутські набори в смоленській губернії проводити тільки при губернській канцелярії °). Після цього набір рекрутів остаточно зосередився при губернських і провінційних канцеляріях, і проводився губернаторами та воєводами. Порядок цей затверджений і двома генеральними установами про набір рекрутів: генеральною установою 1757 р. про щорічний збір рекрутів, у якій наказувалося набірникам „не вибирати собою пожиткових селян та їхніх дітей і братів, але кого віддавачі у віддачу оголосять і поставлять“ 6), і генеральною установою 1766 року °). Можна думати, що при прийомі рекрутів знаходився і лікар: у 1756 р. переяслав-залєська провінційна канцелярія при прийомі рекрутів не допускала до свідчення їх лікаря і прийняла непридатних до служби 19 осіб 5). П. С. З. № 6010. — П. С. З. № 4900. —