Відділ III. 3 (b). Предмети відомства губернської канцелярії: Поліцейська частина

9. У 1735 р. крадіжки та розбої поблизу самого С.-Петербурга так розмножилися, що велено було вирубати ліси, які оточували столицю *); у 1737 р. в столиці були засновані пікети *), але навіть у 1762 р. нерідко в С.-Петербурзі виявляли мертві тіла, і в будинках чинили грабежі на кшталт розбою *). Ніде розбої не досягали таких страшних розмірів, як у понизових губерніях і містах, де по Оці та по Волзі плавали цілі флотилії піратів, що складалися зазвичай з кількох човнів, озброєних рушницями та гарматами. Вони грабували судна, припливали до сіл і міст — у 1776 р. розгромили алатирський провінційний магістрат 3). — З волоцюг утворювалися також ватаги жебраків, під виглядом яких нерідко переховувалися злодії. Ватаги ці переходили з міста в місто, з монастиря в монастир, утворюючи в проїжджих місцях такі суцільні густі натовпи, що важко було проїхати. Здебільшого ці жебраки були люди молоді та здорові, які, зледащівши, не хотіли працювати 6). Безлади, чинені ними в публічних місцях, були дуже великі: у 1761 р. в Москві по церквах і монастирях ходило безліч таких жебраків, п'яні, вони, бродячи вулицями, з лайкою та криками просили милостині 7). Ні видача допомоги жебракам 8), ні низка указів, що наказували жебраків, які вештаються по світу — придатних записувати в солдати, непридатних до військової служби, але здатних працювати з різночинців розподіляти по фабриках, а селян розсилати на місця проживання 9) — не могли викорінити жебрацтва. Було кому, таким чином, порушувати безпеку суспільства.