Лише той, кому судове рішення камергера присудило позов і, отже, проведення маршруту, мав двічі присягнути, як зазначено, на останньому прикордонному кургані36]. Важким завданням камергера було судити за прикордонними знаками, позначеними обома сторонами, які знаки правильніше вказують лінію кордону, і нав’язати акт стороні, яка вказує кращі знаки. Щоправда, законодавство дещо полегшувало завдання підкоморію, бо статут Варки Ягайла давав вказівки про присудження акторського звання, але тут, на сході, де не було межових знаків, де межові кургани чи входи, про які згадує король, не були густі. Камергер мав чималі труднощі на самому початку поділу. Це було легке завдання, коли обидві сторони, як mului acłores (тобто жодна з них не була нагороджена актом обвинувачення), попросили канцелярію Чемберлена діяти від їх імені37) або коли одна сторона добровільно визнала позов іншій у документі38), оскільки Чемберлен лише підтвердив цю відставку, але в цілому ряді інших випадків труднощі було подолати. Оскільки, як уже згадувалося, у цих місцях було мало прикордонних знаків, ще менше документів, які описували б кордони39j, відомості про кордони потрібно було отримувати з права користування 40)^ з географічного положення, з природних кордонів, як ріки.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]