Цим томом вичерпуються всі середньовічні записи судів у Руському та Белзькому воєводствах, що містяться в книгах Львівського архіву. Вони наведені у вигляді резюме, за винятком кількох приміток, які наведені дослівно для їх достовірності. Дослідник минулого зауважить і тут повторення змісту приміток і цілий ряд їх не дає нічого нового для прояснення інституту права. Однак із самої передмови випливає, що якщо багато судових актів своїм змістом не задовольняють дослідника права, то генеалог, антиквар, історик звичаїв і навіть дослідник внутрішнього устрою Польської Республіки знайде в них достатньо матеріалу, щоб з користю використати матеріал протоколів для своїх досліджень XV ст. Більше того, іноді сама пошана до таких особистостей, як Ґжегож із Сянока, до таких родин, як родини Бучацьких та Язловєцьких та багатьох інших, які вели тут цивілізаційну роботу, не дозволяла пропускати судові протоколи, інакше безглузді чи байдужі за змістом. І ми не можемо обійти мовчанням той факт, що багато записів не можна було пропустити, і тому, що досліднику необхідно було знати, як виглядають ті розділи книги, які вже були поділені на різні розділи актів, і дати йому можливість заглянути в характерні відмінності цих розділів, які становлять основу цієї класифікації актів, і як вона остаточно сформувалася в XVI ст. століття. Лише на підставі не пропускання записів, навіть якщо вони нечіткі, сьогодні можна заглянути в книги судових виконавців і дослідити, які справи входили до сфери їх компетенції; далі можна стверджувати з повною науковою точністю, оскільки вже в 15 ст. У XIX столітті справи були розділені на книги вічних записів (perpetitatum) і книги судових справ (actionum judicialium), останні з яких пізніше перетворилися на книги судових рішень, а перші були виділені в книги Obligationum, які згодом перетворилися на книги Relationum. І в цьому томі історик права має достатньо матеріалу для вивчення еволюції записів і, отже, судових справ, що відбувалися в 15 столітті. ст., поки остаточно не набули форми 16 ст. вік взяв на них своє.
Примітка надається цим томом, завершуючи публікацію найстаріших судових номерів 3136, доповнюючи записи в попередніх томах, надані серйозним номерам