проникнути в самий центр Болгарші зі сверу. Не забудемо, що торговий шлях на південь із болгарської. землі, до Єєва і. Візанні йшов через Волгу, потім Оку до верхів'їв її, потім р. Лісовий. Сл. для болгар мало було володіючи гирлом Оки; у їх тортових. інтересах було, просунути свою колонізацію якнайдалі по берегах цієї ріки і, вели можна, заволодіти областю верхньої Десни. Але, своєю чергою, і Русь, з. незапам'ятних часів почавши свою колонізацію на схід по нар. ВолгВ і. із. області нар. Лісни на північний схід за течією р. Оки, прагнула захопити і закріпити за собою приволжекля країни. Щоб болгарам та Русі можна було досягти цієї. цілі двох протилежних сторін, їм раніше необхідно було колонізувати, під-. лагодити владу життя по берегах Волги і Оки фінекоугрекля. племена.
Угрекя племена Весі та Мері у віддалений 'вже час під-. вторглися значному культурному влянио російських слов'ян, і області їх були 'сильно' колонізовані › останніми. Болгари і Русь зіткнулися в землях двох інших племен - Муроми і Мордви. Плем'я Муроми жило по нижньому течії нар. Окі. Центром її був тород Муром. Слов'янська колонізація проникла сюди ще в доісторичні часи, і в народних предантях збереглися тлухі поетичні відлуння «боротьби між слов'янами і тубільцями 1). На початку нашої історії Мурома' є племі-. менем. впов® підлеглим Русі, і вже в Х ст. бачимо там окремого русекого князя, Глзба, сина Володимира св. 3): Археологічні дані вказують, що це 'плем'я стояло' на значному щаблі 'культури і було учасником торгівлі' зі Сходом 3). Це близькість сусіднього. болгарскато 'царетва і перешкоджала міцно утвердитися в. муромекою: землі влади російських князів майже до ХІ ст. Болгари чинили сильну потяг на. це плем'я. Є підстави думати, що болгари жили в самому Муромв. З посиленням російської держави влада кевських князів зміцнюється у цього племені, але болгарське влеще залишається ще вільним. У 1088 році болгари. зробили спробу' 'затвердіння на' нижній течії нар. Оки, взяли тород Муром, користуючись сильними усобицями в російській землі. Але, як видно, незабаром вимушені т) Див: Зжіть свв. Петра і Февроні Муромських (у Пам'ятниках древн. рос. літератури, т. т).
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
3) Ми користувалися щоденником розкопок у Муромській області В. Б. Антоновича в рукописі, за що приносимо йому глибоку подяку.