З воїми 'цьими країнами болгари 'вели жваву торгівлю. Торгівля її цілою і югрою була менінова і до того ж нема. Коли болгари приходять у землю весі; то складає свої товари на одному місці, де й залишають їх на деякий час, потім приходять знову і під свої товари знаходять те, що жителі хочуть їм за них дати; якщо вони задоволені, беруть, а якщо НЪТ, то залишають, показуючи цим, що хочуть ще збільшення. Ні покупця, ні продавця не бачать. один одного. Предметами 'збуту з боку 'болгар 'були, як виробляючи їх власної країни, так і східні, ч10' доводиться археологічними даними 1). Також робила 'торгівля і з віддаленої Вугрів, куди болгари. привозили тарпуни для лову морських риб свого власного видління, а в заступник н отримували моржові ікла, що дуже цінується на схід, куди вони вирушали 2). Точно' також' моху виходили з Русі 3), хоча; як побачимо нижче, останнє і самі Фздили вниз по Волгв в Хазарю. Таким чином, у Ролгарші скупчується багато хутрового товару, який шель у Бухаршо. Вивозилися хутра видри, соболі, горностаєві, фличі, боброві, але головне багатство складати мох куш. Востаннє заміняють собою у болгар монету; спочатку своєї карбованої монети у них не було, а срібні диргеми приходили в ньому з мусульманських країн шляхом м'ни' за їх товари; кожен куні мЪх дорівнював за цінністю 9 '/> диртемам, що скласти на наші гроші, за нормальним курсом, '45 к. сріб. ^). З природних вироблений. країни з Волгар' через Хазаріо На Схід вивозили також мед, а частина його йшла Для споживання 5). Є повідомлення, що дає право передплатити, 410 З болгарської землі добувалась також мамонтова кістка, #0т0рая йшла в Бухарі на різні подіяки 6). Крон вичинки
2) Уваров. „Миряни та їх побут по курганських розкопках“ (Праці Гарх. с. в. Москва $. т. п, починаючи з 633 стор. роззит).
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
3) „Ібн-Гаукаль (Гаркаві, Сказання мусульман. письменників“, стор 219).
*) Извсмя Ібн-Гаукаля і Мукадессі (Пешт, стор. 219 і 282). Івфетя Ібн-Даста, (Хвользон, стор 24-95). Про вартість диргема див. там же, стор. 101.
5) Івфсте Ібн-Гаукаля (Гаркаві, Сказавнзя Мусульм. письменників, стор 219)
та Андалусі (Хвользон, Івфстя Ібн-Даста; стор. 88):
8) Савельєв. „Мухамеданська нумізматика“, стор. СХХХ та ‘сад. Хвользон.
Ізвієти Ібн-Даста, стор 88.