2) Див, наприклад, договір Ігоря з греками | 945 р. (Іпат. лєт. стор. 30), а також Еверса: "Давнє російське. право в історичному його розкрити".. Перев. з ним. Платонова. Сиб. 1835, стор 220, 221, 223,
3) Татіщев. Російська історична. 1773 стор 88-89.
4) Це повторювалося потім і в московський період нашої історії лостоанно стосовно купців західноєвропейських.
Якщо навіть розглядати ці факти як легендарні, то й сама легенда відображає тут пам'ять народну про дружні зв'язки двох народів. Таючи відносини тривали і далі. Ми вже віддали, що в 1024 р. болгари виручили Русь з бФлди, відпустивши сюди значну кількість хліба 2). Те саме трапилося і на початку ХП ст. У 1229 році по всій землі В російській був страшний голод, що супроводжувався мором. Болгари, відновивши з Руссю торговий дотвір після нещодавно колишньої війни, возили хліб з Волг8 і по Ок. Цар болгарекй надіслав у дар в. ки. суздальському Юреві тридцять насадів з житом, за що Юрій віддячив його посилкою сукон, парчі, виб'ї кістки та інших дорогих речей 3). Ми знаємо вже, що з Болгарії в суздальську землю приходили будівельні малер'яли і викликалися архітектори". Але болгари жили в російських поволжеких тородах не одиницями, а, треба думати, № вельми значною кількістю. ним і болгар, які й селилися там по містах. Він намагався розмістити їх до прийнятого християнства, наказував водити їх у церкві, показувати прикрашене церковне. Болгари нарівні з іншими жителями Владим!ра виявляли горе з нагоди смерті Андрія 5).
Але, незважаючи на спільність торгових інтересів, незважаючи на там дружні відносини між двома народами, світ між вими не міг бути ірочен, і ми бачимо, що Болгарія наповнена війнами з Рув'ю. Та сама торгівля, яка є
1) Іпат. років. стор 56-57. Ніконов. лЪт. вид. Імперія. Акад. наук. Сиб, 1167 р., ч. 1, стор. 95, під 990 роком, гд8 розповідається, що Володимир св. хреще їх тут. Зупинятися над питанням про ступінь достовірності цих здобутків тут не місце.
2) Си. вище.
3) Ніконов. 18т., Ч. 2, стор 362-363; Тверський Збірник, Сиб. 1863, стор 354 і слід.; Татіщева. Історія Росойська, ч. 3, стор. 76.
*) Див. вище.
5) уаемт.
$) Ілат. лт. вид. 1871, стор 401.