Частина 2

ще якихось сім колін покинули Хазарію і пішли до угорщини. Це мало сильно послабити хозар. У цей же час зі злодія каганат вести боротьбу з кочівниками, печензгами, що мешкали між Волгою і Уралом. Хазаря не могла вже впоратися з цими ворогами сама й увійшла до союзу з іншим кочовим народом, торками, що жив за нар. Уралом. Спільними силами союзники витієнили печенігів за Волгу, але все-таки справи Хазарі не змусили на краще. Зі своєзників торки звернулися до воріт, і в Х ст. катанаті змушений був вести з ними запеклу боротьбу. Ще у ГХ ст. хазаре правительство знайшло необхідним укрзпити пункт зближення Волги і Дону і за допомогою візанських інженерів збудувало тут укріплене Білу Вежу або Саркел. У Х ст. воно служило до утримання від набЪтов на Хазаршо торків. Але й старі вороги, печеніги, залишилися в степях і продовжували робити набіги на Хазартю 2). З Х ст. починають розвиватися і вила російської держави. Ще наприкінці [Х ст. (880 р.) якісь вільні руські люди, знаючи по тортових зв'язках про багатства сходу, пробралися на Кастйське море і пограбували там деякі прибережні області. Те ж саме повторилося і в 909 р. У 918 році русеи у великій кількості прибутку на сулах до Р%лой Вежз по нар. Дону й поїдали просити у кагана розібратися пройти через Волгу в Касійське море, обіцяв після повернення віддати половину видобутку. Хазарокий уряд погодився на ці умови. Важко пояснити це погоджує. Як хозари, народ до того часу оберігав торгівлю сходу, погодилися пропустити грабіжників і завдати цим збитків торговим зносинам. Єдине припущення, яке можна зробити, що Хазайя вже була настільки слабка в даний час, що не могла швидко зосередити необхідних сил до загрозливого пункту для відображення русів. Похід русів був вдалий. З великою здобиччю повернулися вони до гирла Ітіля (Волги) і відправили до катану обумовлену частину. Але мувульмани і христани Ітіля вимагали у кагана дозволено покарати грабіжників. Ватан повідомив про це росіян. У кровопролитному битві цосядни були розбиті і тільки в числі 5000 пішли вгору по Волг%, потім хотіли далі пробратися сухим шляхом, але були перебиті буртасами і болгарами 3). Цей факт є абсолютно слу-