2) Каме предмети входять у область поліцейського права, чи що його об'єкт. Відповісти на це питання, знову майже одностайне з найдавніших часів і до останньої хвилини, навіть за „курсом поліцейського права,“ якого ми тримаємося в цій рецензії, в тому виходить, що сюди відносять: промисли, напр. полювання, риболовлю іт. п. — промисловість, напр. землеробство, Фабричне виробництво і торгівлю,-рівно як духовну діяльність, напр. народне просвітництво і т. п. Не можна однак не бачити, що ці предмети входять і в статистику і в політичну економіку, так що обчислення, запозичене нами з "курсу" поліцейського права і наведене в порядку "курсу" неодмінно викликає нове питання про те, з якого боку або з якої стати. Економ, чи входять до області поліцейського права? Зрозуміло, що Статистика дивиться на ці предмети з точки зору хактичної і займається описом напр. т'х або інших промислів у країні, або розповіддю про стан тієї чи іншої галузі промисловості в краз, або обчисленням кількості, розміщення і продуктивної діяльності різних навчальних і вчених установ в народ, напр. його бібмотек, екадемій, університетів, і т. д. і т. д. Зрозуміло також, що на відміну від думки Статистики, політична економія може говорити про промисли і промисловості з метою показати економічні умови і засоби для розвитку цих промислів, за відомістю. Так, Статистика покаже звафіз до, або справжній стан промисловості, а Політична Економія навчити нас способам найбільшого розвитку народної промисловості. Що ж за цим залишиться на частку того урядового веня, яке називається поліцейським правом? Або інакше — якою новою та особливою економічною операцією можуть підлягати названі предмети з боку поліцейського права, яке визнається за одну з частин політичної економії? Недарма автор „курсу“ опустив учене про народонаселення, і не тільки в нарис економічних наук; як сам каже, але і в цБлом творінні, 'розумно' стверджуючи, що про населення країни говорять Статистика 'і Політична Евкономія. Але ці ж науки трактують і про всі інші питання „курсу,“ і послідовність вимагала б виключення.
чити їх також із галузі „Поліцейського Права,“ що розглядається у значенні складової частини політичної економ. Але найголовніше, це питання про народне освячення. Що знаходять економічного в народному просв'шенні, напр. у релігійності, чи моральності, чи науках і мистецтвах країни й народу? Невже в дФлах погляди, моралі, права, наук і мистецтв мислимі міркування і теорії про каніталів, з їх відсотками, про землю з її рентою, про роботу з її зад'льною платою,—або про кредит, банки, акції, курси, біржових ігор? Ні, тут щось та не так, а як, 0 тому знову мовчить автор „Поліцейського Права?“