Частина 1

няються, коли в землеробі і скотарстві, або яких предмети належать до роду нетлінних, напр., пратоцвні камені, метали і всякі неорганічні речовини. Якщо б напр., при посиленій діяльності відомого покольня, вов метали були вирвані з землі; це не загрожувало б бідою наслідуючим поколінь бо вони наслідували б ці речовини, ці метали в необхідній кількості від попередніх поколінь. Отже вічне, невпинне і необмежене добування і розвиток цих промислів складатиме так само закон суспільного права, як обмеження полювання, лову і льсоводства. Без пояснення розумних основ для дії законів країни, ніяка повнота їх викладу не допоможе дові, і представиться виклад чисто механічним. Втім цим питання не закінчується. Ми говорили досі про полювання, рибальств, або лісівництва і землеробства, скотарств і т.д. п., як про промисли або таку двятельність, яка їсть цзлю продовольство. Все це може бути вироблено в інших розмврах, і дуже мислимо засноване компан! для зв'язківства, рибальства і т. п., де вже не про продовольство буде йти, а про багатства, для чого будуть потрібні капітали, знаючи, установивши, взагалі така діяльність, яка називається промисловістю, її широкою свободою і з її громадським становищем, торгівлею, правом. Це вчене зовсім не звернуло на себе уваги нашого автора, а тому його „бозр!6н1е,“ навіть у сенсі економічного, не юридичного трактату, вельми неповно. Говорячи про обмеження для полювання, рибальства і т. п., автор приєднує, що спостереження за всім цим надано поліції, залишаючи питання недоторканим, чи не краще чи не розумне чи би надати таке спостереження громадам і земетвам, через що самий привід називати. Нарешті ще один недолік відчувається при роземотрень виданого до селищ праці Г. Бунге, це 'спіщалізація, або роздільність питань і їх приватність порушення.