Його Високопреосвященством Арсенієм, митрополитом Київським та Галицьким, виявлено архіпастирську вдячність та благословення Боже: Настоятелю Мошногірського Вознесенського монастиря, архімандриту Іоанну – за зразковий благоустрій обителі; священикові м. Тального Уманського повіту Гавриїлу Костецькому - за пожертвування 200 рублів сріблом на спорудження дзвіниці в с. Романівці; парафіянам с. Вербуватий Уманський повіт — за старанність до благолепия парафіяльного храму.
Звільнено з посад на прохання: 29-го грудня 1860 року — протоієрей Києво-Подільської Успенської церкви Симеон Крамарьов, на прохання, з посади благочинного києво-подільських церков; 2-го січня 1861 року - благочинний Звенигородського повіту, села Лисянки священик Семен Ковалевський, на прохання, з посади благочинного, причому за довготривалу беззаперечну службу на цій посаді йому виявлено щиру архіпастирську вдячність.
Виключено зі списків померлі священнослужителі Київської єпархії: благочинний 3-ї частини Звенигородського повіту, священик Іоан Пономаревський, який помер 12 грудня 1860 року; настоятель Бердичівського Успенського собору, протоієрей Михайло Дашкевич, який помер 31 грудня 1860 року.
Призначені на посади благочинних та наглядачів: По Васильківському повіту – благочинний священик Яків Лисицький; по Черкаському повіту - благочинний протоієрей Стефан Юхимович; по Чигиринському повіту - благочинний священик Яків Шестаковський; по Канівському повіту - священик Іоан Шеметович; по Радомисловському повіту - священик Яків Дзвонкевич.
Бердичівським повітом — благочинний священик Захарій Опоков; по Липовецькому повіту – благочинний священик Лука Кисилевич; по Сквірському повіту - протоієрей Яків Андрієвський; по Таращанському повіту - благочинний священик Петро Бобровський; по Канівському повіту - священик Андрій Лебединцев; по Звенигородському повіту - священик Василь Варгулевич; по Черкаському повіту – священик Лев Крамаренков; по Чигиринському повіту - священик Матвій Татаров; по Уманському повіту - благочинний священик Феодор Подільський.
Призначений настоятелем Бердичівського Успенського собору священик Стефан Кудрицький, із затвердженням його у званні первоприсутнього у Бердичівському духовному правлінні.
Висвячені у сан священика у січні та лютому 1861 року: Вчитель Уманського духовного училища Віктор Дзбановський — до церкви с. Лісники Київського повіту; вихованець семінарії Мойсей Янасевич – до церкви с. Гловиці Уманського повіту; вихованець семінарії Хома Каковський – до церкви с. Пришивальні Васильківського повіту; студент семінарії Лев Яковлєв — до церкви с. Тарасівки Чигиринського повіту; священик Іоан Левицький - до церкви с. Погребів Васильківського повіту; священик Димитрій Климович - до церкви с. Вільшанки Радомильського повіту.