На Кавказі, у місті Моздоку, розташованому на річці Тереку, у Ставропольській губернії, знаходиться дерев'яна церква Успіння Божої Матері. У цій церкві, за правим кліросом, у кіоті, перебуває стародавня чудотворна ікона Іверської Божої Матері. Історичні відомості про цю всекавказьку святиню збереглися такі.
У XIII столітті знаменита грузинська цариця Тамара, по смерті першого чоловіка свого, російського князя Георгія Андрійовича, одружилася з осетинським царевичем Давидом Сосланом. Ріваючи про поширення та утвердження християнства між одноплемінниками свого чоловіка, цариця Тамара звернула до Христа майже всю Осетію, побудувала безліч церков та обителів та забезпечила їх священними книгами та іконами.
Тоді ж надіслала вона новоосвіченим християнам у Карталінську ущелину Кавказьких гір точний список чудотворної Іверської ікони Божої Матері, як найдорожчий дар осетинському народу. Двічі дерев'яний храм в ущелині був руйнований дощенту пожежею, і обидва рази свята ікона Богоматері залишалася абсолютно неушкодженою.
Шістсот років ікона була у карталінській ущелині. Наприкінці минулого XVIII століття магометанство, за допомогою турецьких емісарів, вторглося з найбільшим фанатизмом у кавказькі гори, викорінюючи сліди стародавнього християнства. Багато осетин схилилися до ісламу, проте жителі ущелини зберегли відданість прабатьківській святині.
Коли в царювання імператриці Катерини II російський уряд заснував на прикордонній лінії фортецю Моздок і запросив кавказьких горян-християн селитися під захистом російських гарнізонів, осетинські пологи вирішили переселитися за Терек.
У 1793 році партія горців-осетин на чолі зі старійшинами прибула до Моздока напередодні свята Преполовіння П'ятидесятниці, благоговійно несучи на возі чудотворну ікону Богоматері. Хода ознаменувалася чудовими зціленнями та знаменами. Преосвященний Гаій, єпископ Моздокський та Маджарський, зустрів святиню хресною ходою з усім міським духовенством.
Єпископ мав намір поставити святиню в міському соборі, проте чудовим знаменням — зупинкою віза біля дерев'яної каплиці на форштадті — було явлено благовоління Богоматері залишатися серед простого переселенського народу. На цьому місці і було споруджено дерев'яну Успенську церкву.
В даний час навколо Моздока і в самому місті проживають тисячі охрещених осетинів, кабардинців та грузинів. Вони шанують ікону своєю головною заступницею; до неї з благоговінням стікаються не тільки православні християни, а й вірмени-григоріани, і навколишні горяни-мусульмани, що вражаються безліччю зцілень, що відбуваються біля ікони.
Проте дерев'яна церква, збудована понад шістдесят років тому, від часу зовсім занепала і не вміщає десятків тисяч паломників, що приходять з усього Кавказу, Дону, Астраханської, Катеринославської, Харківської та Київської губерній.
За поданням кавказького начальства, государ імператор Олександр Миколайович Високо дозволив відкрити повсюдну передплату у всіх відомствах імперії для збору добровільних пожертв на спорудження в Моздоку величного кам'яного собору в ім'я Іверської Богоматері, щоб гідно прикрасити.